- зчленування
- —————————————————————————————зчленува́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зчленування — я, с. 1) Дія за знач. зчленувати і зчленуватися. 2) тех. Спосіб скріплення окремих деталей, секцій чого небудь, а також місце такого скріплення. 3) анат. Рухоме чи напіврухоме з єднання кісток, хрящів і т. ін. в організмі людини або тварини.… … Український тлумачний словник
зчленівний — а/, е/, анат. Стос. до зчленування (у 3 знач.), який міститься в межах, в ділянці зчленування … Український тлумачний словник
суглоб — а, ч. Рухоме зчленування кісток скелета у людини та хребетних тварин; місце такого зчленування. Колінний суглоб … Український тлумачний словник
артикуляція — ї, ж. 1) лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. •• Артикуля/ція мо/влення виразність вимови, членороздільність мовлення, виразне вимовляння слів. 2) … Український тлумачний словник
діартроз — у, ч. Рухоме зчленування кісток … Український тлумачний словник
кісточка — и, ж. 1) Зменш. пестл. до кістка 1), 2). 2) Зчленування кісток голінки з кістками стопи, випнуте по боках ноги; щиколотка. 3) перев. мн. Гральні кубики або пластинки (з кості чи іншого матеріалу), на гранях яких вирізано цифри, вічка. 4) заст.… … Український тлумачний словник
симфіз — у, ч. Зчленування, зрощення; сполучення двох кісток за допомогою шару хряща … Український тлумачний словник
синдесмологія — ї, ж. Розділ анатомії, що вивчає типи зчленування кісток і зв язки скелета … Український тлумачний словник
щиколотка — діал. щи/колодка, и, ж. 1) Те саме, що кісточка 2). 2) Зчленування суглобів пальця; потовщений кінець суглоба … Український тлумачний словник
щиколонка — Щиколонка: зчленування суглобів пальця [51] … Толковый украинский словарь